«Чи є інтернет повністю безпечним?»

 

У рамках відзначення Дня безпечного інтернету в ДНЗ «Михайлівське ВПУ» 19 лютого для здобувачів освіти було проведено тематичний захід «Чи є інтернет повністю безпечним?», спрямований на формування свідомого та відповідального ставлення до використання цифрових технологій і підвищення рівня обізнаності молоді щодо онлайн-загроз.

Під час заходу учасники мали змогу глибше ознайомитися з основними ризиками, які можуть виникати в інтернет-просторі, зокрема кібербулінгом, інтернет-шахрайством, витоком персональних даних та поширенням неправдивої інформації. Особливу увагу було приділено питанням безпечної поведінки в соціальних мережах, формуванню цифрового сліду та розвитку критичного мислення.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами 

 

Урок здоров’я «Рух – це життя»

 

19 листопада в ДНЗ «Михайлівське ВПУ» для здобувачів освіти 1–5 курсів було проведено Урок здоров’я «Рух – це життя», спрямований на формування відповідального ставлення до власного здоров’я та популяризацію активного способу життя серед молоді.

Під час заняття учасники дізналися про ключові чинники, що впливають на фізичне та психологічне благополуччя людини: регулярну рухову активність, збалансоване харчування, режим дня та профілактику шкідливих звичок. Викладачі використали інтерактивні форми роботи — мінілекцію, практичні вправи, що сприяло кращому засвоєнню матеріалу та створило позитивну, мотивуючу атмосферу.

Інтерактивний урок «Моє право бути почутим»

 

У рамках реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні 12 листопада 2025 року в ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» відбувся інтерактивний урок «Моє право бути почутим» для здобувачів освіти 1–5 курсів. Захід мав на меті поглибити знання молоді про власні права, виховати повагу до думки кожної людини та навчити учасників конструктивно висловлювати свою позицію.

У ході заняття учасники ознайомилися з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини, особливу увагу приділено статті 12, яка гарантує кожній дитині право вільно висловлювати власну думку з усіх питань, що її стосуються, та бути почутою.

Під час роботи в групах здобувачі освіти обговорювали, що означає бути почутим у школі, родині, громаді. Вони розглядали реальні життєві ситуації, у яких важливо не лише мати власну позицію, а й уміти висловлювати її толерантно та з повагою до інших.

Окремим блоком було висвітлено права дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Викладачі наголосили, що всі діти, незалежно від стану здоров’я чи індивідуальних особливостей, мають рівні права на освіту, розвиток, повагу та участь у суспільному житті. Здобувачам освіти було роз’яснено, що:

• діти з ООП мають право на інклюзивне навчання в закладах освіти;
• мають право на створення безпечних і сприятливих умов для навчання;
• їхня думка та потреби мають бути враховані при плануванні навчального процесу;
• вони мають право на підтримку асистента вчителя, психолога, логопеда та інших фахівців;
• усі учні зобов’язані поважати гідність однокласників, незалежно від їхніх можливостей чи стану здоров’я.

День захисників та захисниць: чому це свято важливе для кожного українця.

 День захисників і захисниць України - державне свято, яке відзначається щорічно 1 жовтня. Це дата, що поєднує вшанування сучасних воїнів із глибокими історичними та духовними коренями.

З метою вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць, що захищають незалежність і територіальну цілісність України, у ДНЗ «Михайлівське ВПУ» 01 жовтня 2025 року для здобувачів груп I-V курсів було проведено Години мужності «Нація нескорених: від козацтва до сьогодення».

Історія свята

Свято було започатковано указом президента України Петра Порошенка від 14 жовтня 2014 року під назвою "День захисника України".

Дата була обрана символічно - 14 жовтня, коли в Україні традиційно відзначали Покрову Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та річницю створення Української повстанської армії (УПА).

Свобода має ціну...

 

Щоранку о 9:00 українці хвилиною мовчання вшановують загиблих Героїв та Героїнь України. 

Свобода має ціну, і хвилина мовчання нагадує нам про тих, хто заплатив найвищу...

Національний тиждень безбар’єрності: інформаційний блок.

Довідник безбар'єрності 

Гайд безбар'єрних подій

День Європи в Україні 2025.

 

9 травня Україна  разом з Європейським Союзом  на державному рівні відзначає День Європи. Ця дата встановлена відповідним Указом Президента України з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті.

«Будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм», — зазначив президент Володимир Зеленський у своєму зверненні після підписання Указу.

День Європи в Україні 2025: інформаційний блок.

День Європи: історія свята та значення для України 

День пам’яті та примирення в Україні.

 

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення. У нашій країні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років”. Офіційне гасло пам’ятних заходів “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”.

День пам’яті та примирення в Україні: інформаційна карусель.

Факти про Другу світову війну, які варто знати

Найбільша ядерна техногенна катастрофа в світі: інформаційний блок.

 Аварія на Чорнобильській АЕС - найбільша ядерна техногенна катастрофа в світі, яка сталася в ніч з 25 на 26 квітня (о 1:23) 1986 року. Під час планового відключення реактора, що тривало 20 секунд, різко стрибнула напруга в 4-му енергоблоці АЕС, внаслідок чого стався тепловий вибух, який призвів до жахливих наслідків.

У результаті вибуху були зруйновані активна зона реактора і покрівля четвертого і машинного залу. В атмосферу потрапило 190 т радіоактивних речовин. Вісім з 140 т радіоактивного палива реактора опинилися в повітрі. Інші небезпечні речовини продовжували покидати реактор у результаті пожежі, що тривала майже два тижні.

Головні причини катастрофи:

- проведення недостатньо правильно підготовленого електричного експерименту;

- низький рівень культури операторів, керівництва як станцій, так і міністерства електрифікації в цілому в галузі ядерної безпеки;

- недостатній рівень безпеки графіт-уранового реактора РБМК-1000;

- помилки персоналу.

Аварія призвела до радіоактивного зараження в радіусі 30 км. Забруднена територія площею майже 160 тисяч квадратних кілометрів. Постраждали північна частина України, Білорусія і захід Росії.

39-і роковини Чорнобильської катастрофи.

 

39 років тому – 26 квітня 1986 року – світ облетіла звістка про жахливу аварію на Чорнобильській АЕС, що завдала невиліковної рани українському народу. Минають роки, але чорна віха Чорнобиля і сьогодні кидає свою тінь на долі мільйонів українців.

У зв’язку із 39-ми роковинами Чорнобильської катастрофи у закладі освіти було проведено тематичні виховні години  «Дзвони Чорнобиля стогоном будять, щоб від нещастя весь світ вберегти» у групах І, ІІ, IV курсів з використанням технологій дистанційного навчання та урахуванням безпекової ситуації.

Ключові меседжі про Крим: що варто знати кожному.

              "Крим. Оточені зрадою"

 

26 лютого — це день, який покликаний згадати та вшанувати відвагу та нескореність тисяч жителів Кримського півострова, які в цей день у 2014 році вийшли у Сімферополі на мітинг задля підтримки територіальної цілісності України. В цю дату ми також віддаємо шану тим, хто і сьогодні продовжує чинити опір окупантам на півострові, щоденно ризикуючи бути затриманим за проукраїнську позицію та нестримну віру в деокупацію Криму.

Війна Росії проти України розпочалась не 3 роки тому, а 11 років — з окупації Криму.

Що варто пам’ятати  цього дня:

1) 11 років тому Росія напала на Україну. З окупації Криму розпочалась війна Росії проти нашої держави.

Сторінками незламності...

 Інформаційні матеріали

Річниця Незламності України: Відеозвернення Президента України Володимира Зеленського

Три роки спротиву. Три роки вдячності. Три роки абсолютного героїзму. 

Річниця Незламності України

 

24 лютого 2025 року – третя річниця початку повномасштабної війни, і цей день залишиться назавжди не тільки в історії, але і в пам’яті кожного українця.

24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на “до” та “після”. Цього дня, три роки тому росія розв’язала повномасштабну війну проти України. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку ворог розпочав проти нашої держави ще 11 років тому.

…І вже три роки війни – великої, важкої, визвольної… Війни, яка торкнулася кожного… 1067 днів сповнених страждань, страшних випробувань, втрат, розпачу, розлук… 1067 днів мужності, незламності, героїчного спротиву….

І впродовж кожного з цих 1067-и днів, наші Захисники та Захисниці на межі людських можливостей роблять все, щоб ворог не досяг своєї мети, наближає нас до Перемоги.

Щиро дякуємо Вам мужні українські Воїни за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо Вам за Вашу незламність та мужність, сміливість та стійкість.

«Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває». Частина 2.

 

Напередодні Дня Героїв Небесної Сотні Національний музей Революції Гідності презентував новий освітній ролик “Люди створюють історію”, виготовлений разом із командою компанії "WhiteMovie Production".

Відео створено передусім для школярів. Адже історії розповідають школярі – свідки тих подій. Цей відеоролик змальовує історію, що допоможе сформувати цілісне уявлення про значення та цінності Революції Гідності, й  розповідає, що спонукало українців вийти на Майдан, яких змін зазнала їхня свідомість та як ці події вплинули на майбутнє України.

Люди творять історію. Небесна Сотня

Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну

«Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває». Частина 1.

 День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Походження назви. Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.

Назва “Небесна Сотня” виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовано вірші поетес Тетяни Домашенко та Людмили Максимлюк, у яких використано словосполучення “Небесна Сотня”. Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали в інтернеті. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.

Основні етапи Революції Гідності

1. 21–29 листопада 2013 року – безстрокові акції протесту, спричинені рішенням уряду про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та відомі як Євромайдан.

День Соборності України: інформаційний блок 2.

 

«Українська єдність – це не лише два береги Дніпра» 

Привітання Президента Володимира Зеленського 

 з Днем Соборності України

«День Соборності України: історія виникнення традиції і свята»

Сьогодні, 22 січня, наша держава відзначає День соборності України

Цього ж дня 1919 року в Києві було підписано Акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Документ проголошував створення єдиної української держави та об'єднання двох армій.

Це свято, як жодне інше, символізує єдність українських земель, що так важлива для нас сьогодні, за яку сьогодні ми і боремось.

На жаль, 106 років тому мрія українців про власну вільну країну тоді не збулася. Невдовзі після підписання Акта українські землі знову роз'єдналися, і лише 1991 року наша країна нарешті здобула Незалежність.