неділя, 12 травня 2019 р.


«Будильник совісті…»                                                  
                                                     «Бути людиною – не дуже просто,
                                                            Бути людиною – геройство в наші дні,
   Устати й крикнути з трибуни, із помосту:
«О, люди, залишайтеся завжди людьми!»
Найбільша соціальна проблема України – неспроможність досягти того, щоб до глибокої старості людина почувалася щасливою. Чомусь сьогодні наше суспільство, заражене вірусом егоїзму, зла й жорстокості, не помічає, що люди похилого віку так само потребують уваги та спілкування, як і молоді, а можливо, навіть, й більше. Ми часто не помічаємо їх – згорблених, зморщених… А вони завжди поруч…
Тема старості була, є і буде актуальною завжди, і вона не повинна обмежуватися лише певною датою чи проблемною життєвою ситуацією. Ми, молодше покоління, просто зобов’язані не стояти осторонь цього питання, і вчитися бути по-справжньому терплячими і милосердними по відношенню до стареньких людей.
Ці думки вплинули на вибір тематики нашої цьогорічної роботи, яку ми презентували на обласному етапі ІХ Всеукраїнського конкурсу школярських та студентських проектів «Моральний вчинок» у номінації «Відеосюжет» разом з ученицею групи 6опр Рословою Юлією.
Мета нашого соціального ролика - донести до всіх небайдужих людей слова застереження: не допустіть, щоб ваші дідусі і бабусі, мами і тата на схилі років залишилися самотніми або доживали віку у будинку престарілих. «Живе тільки той, хто комусь потрібен», - писав Сенека. З роками зникає багато бажань і потреб. Але ніколи не згасне потреба у спілкуванні. Ось що потрібно старшим людям, як хліб, як повітря.
Хочеться вірити, що ніхто з нас не забуде своїх батьків, особливо тоді, коли до них прийде старість, що ми будемо пам’ятати про своє  коріння, про те, що все життя за нами «будуть мандрувати очі материнські і білява хата». Цінуйте їх та допомагайте! Зробіть усе, щоб сім`я ваша була міцна, здорова і дружня. Сьогодні! Зараз! Бо завтра може бути пізно! Будьте милосердними, адже саме милосердя є наріжним каменем людяності.

P.S.
Наша маленька команда досягла дві поставлені цілі:
1)    відеоролик отримав схвальні відгуки журі та ми посіли почесне ІІ місце;
2)    ми створили цей «Будильник совісті» в надії, що він стане корисною пам’яткою та вчасним пробудженням кожному, головне – не забувайте його заводити


Сергієнко Н.П., викладач англійської мови

пʼятниця, 10 травня 2019 р.

День пам’яті та примирення

Друга світова війна… Вона все далі і далі від нас… Нам всім відомо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити, мирно жити на рідній землі. Ми знаємо фронтові пісні, вивчаємо наскільки тяжкою була ця війна. Звісно, що найбільше про це знає старше покоління, але чи знають про неї теперішні хлопчики та дівчатка? Хочеться донести, хочеться розповісти їм про це, щоб не забулося, не стерлося з генетичної пам’яті та передавалося наступним поколінням.  
     Саме тому 8 травня у ДНЗ «Михайлівське ВПУ» відбулася урочиста лінійка з нагоди Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, під час якої      учениці групи 25ок розповіли учням про те, якою ціною дісталася нам ця перемога і вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
  Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, тим, хто сьогодні піднімає з руїн і відроджує Україну. Ваша мужність, життєва мудрість, ставлення до ратного і громадянського обов'язку — це високий приклад для наслідування. Наш обов'язок — бути гідними вашого життєвого подвигу, утверджуючи мир, злагоду та суспільну гармонію на українській землі.

вівторок, 30 квітня 2019 р.

Загальноучилищна лінійка присвячена роковинам аварії на Чорнобильській АЕС.

     Лінійку підготувала викладач Воробйова Л.М. разом з учнями групи 26ок, які нагадали нам основні факти цієї жахливої трагедії.
     26 квітня 1986 року — планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.
     Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чисельність населення Австрії.
     Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже половину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника електроенергії було припинена.



Петриківський розпис



   Петрикі́вський ро́зпис, або «петрикі́вка» — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва.

   Окремі речі з візерунками в стилі петриківського розпису збереглися ще з XVIII століття. Однак у сучасному розумінні цей напрям сформувався наприкінці XIX століття — на початку XX століття. Походження петриківського розпису пов'язують з козацтвом і заселенням Дніпровщини вихідцями з ПолтавщиниСлобожанщини та Поділля у XVIII столітті та в першій половині XIX століття. Проте невідомо, де й коли са́ме розвинулися традиції, що лягли в основу цього напряму малярства.
   Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис.
   5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
   Учні   нашого училища спробували себе в цьому нетрадиційному виді малювання. Нас гостинно запросили до себе працівники районної бібліотеки на зустріч з майстринею Михайлівщини Ольгою Олександрівною Курочкою. Ми за зразком розмальовували півня,  користуючись технікою петриківського розпису. Від такої зустрічі всі отримали задоволення.

«Стоп-Булінг!»

25 квітня 2019 року працівниками Михайлівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Тетяною Вікторівною Трусовою та Андрієм Івановичем Рижковим у державному навчальному закладі «Михайлівське вище професійне училище» проведено урок на тему «Стоп-Булінг!».
Наші учні прийняли активну участь у визначенні та обговоренні поняття «булінг», причинах виникнення, неприпустимості його замовчування, небезпечність наслідків тощо.
Крім цього, учні дізналися й про види булінгу, міжнародні та національні законодавчі акти, які захищають дітей від цькування, міжнародний досвід боротьби з булінгом та протидії йому, кримінальну та адміністративну відповідальність.
Наприкінці уроку всі присутні приєдналися до всеукраїнського флешмобу в соціальних мережах для того, щоб всім показати, що - #БулитиНеКруто!




середа, 24 квітня 2019 р.

До уваги класних керівників!

26 квітня 2019 року о 07.45 відбудеться загальноучилищна тематична лінійка присвячена річниці Чорнобильської трагедії. Явка учнів, класних керівників та майстрів виробничого навчання обов'язкова! 

Туристична подорож - Поділля 2019

Відеозвіт